Державна підсумкова атестація в основній школі

 Атестація в основній школі проводиться з п'яти навчальних предметів: української мови, біології, географії, математики, а також іноземної мови чи іншого гуманітарного предмета за вибором навчального закладу.

З усіх обов’язкових предметів атестація проводиться письмово за збірниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Державна підсумкова атестація з української мови є обов’язковою і проводиться в письмовій формі (диктант) за завданнями, оголошеними Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України по радіо і телебаченню в день проведення атестації. Перевірці під час державної підсумкової атестації підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту. Використання учнями допоміжних джерел (словників, довідників, підручників тощо) не допускається.

Текст диктанту визначатиметься за «Збірником диктантів для державної підсумкової атестації з української мови. 9 клас» (укл. Мацько Л. І., Христенок В. Ф., Сидоренко О. М., Мацько О. М. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013). У збірнику представлено тексти 100 диктантів, обсяг яких відповідає вимогам чинної програми з урахуванням того, що державна підсумкова атестація триває довше, ніж звичайна контрольна робота у формі диктанту.

І. Розпорядок дня

 Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба м’ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс інгредієнтів їжі в організмі й відновлять енергетичні витрати. Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему.

Не варто відмовлятись від звичних занять спортом, розмов по телефону – це буде своєрідним відпочинком. Слід пам’ятати про біоритмологічні особливості: “сова” неефективно працює о 6 – 8 годині ранку, а “жайворонок” навряд чи буде працездатним до 2 – 3 години ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 години.

Можна вживати тонізуючі препарати, наприклад, із женьшеню. Каву краще пити вранці й небагато, лише для того, щоб прокинутися (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених у собі людей. Заспокійливі медичні препарати зовсім не потрібні. Їх можна вживати лише за призначенням лікаря. 

ІІ. Правильна організація вивчення навчального матеріалу

Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов’язково вчити всі питання поспіль.

Є й деякі психологічні закономірності, які слід враховувати:

1. “Чинник межі”. Найкраще запам’ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту. Середина зазвичай швидко “вилітає” із голови. Тому під час запам’ятовування та повторення слід приділити увагу середині тексту.
2. Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хвилин – утретє, а через 8 – 10 годин – учетверте, і ще раз через добу. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно “оселилася” в голові.
3. Особливість “упізнавання”. Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке “знайоме” запитання.
4. Запам’ятати можна найкраще, якщо знати, що є “найближчим”: текст, рисунок, логічна схема, мовленнєве відтворення.
5. Слід спробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запам’ятовується набагато легше.